Образотворча діяльність формує в дітей відчуття ритму, гармонії, позитивні моральні якості, почуття, сприяє збере¬женню народних звичаїв, промислів, забезпечує розвиток творчості, всебічний розквіт особистості та сприйняття пре¬красного. Найкращі зразки народного та авторського мис¬тецтва допомагають виховати у дітей почуття національної гідності, викликають інтерес до творів мистецтва, пробуд¬жують власні творчі сили. Пропонуємо залучати дітей до витоків духовності через український фольклор та народно-прикладне мистецтво.

Тяжіння дитини до певного виду образотворчої діяль¬ності зумовлюється її підготовленістю, інтересами та заці¬кавленістю. Для неї змістом організованих спостережень є навколишня дійсність: світ природи, людей, предметів. Почуття, образи, уявлення, переживання дитини під час спостережень акумулюються у пам'яті, стають основним джерелом для створення художнього образу. Спостере¬ження за навколишнім світом, явищами та подіями збага¬чують уяву, фантазію, виховують почуття, характер юної особистості.

Для дошкільників, схильних не стільки створювати нове, скільки репродукувати знайоме або побачене, бажано орга¬нізовувати спостереження за явищами, предметами у реаль¬ному житті та природі, розвивати їхню зорову пам'ять та чуттєве сприймання. Рекомендуємо попередньо проводити маніпулювання з предметами на площині, у просторі, на фланеграфі. Потім доречно застосувати у запропонованій послідовності такі методи:

• спостереження (за живими квітами, тваринами тощо);

• обстеження (форми вази., овочів, фруктів на дотик);

• бесіди (про різноманітність форм, кольорів квітів, листя);

• маніпулювання (з предметами на площині, у просторі, на фланеграфі);

» демонстрації послідовності дій (на плакатах, зразках-картках, наочно-практичний показ);

• дослідницький та частко-дослідницький;

• заохочення, стимулювання.

 Для роботи (принаймні на початкових етапах) можна пропонувати готові шаблони з формами предметів. Розмі¬щення та кількість їх діти можуть визначити самостійно. На папері подається вся композиція крапками: з'єднавши їх олівцем, дитина отримає підказку щодо композиційного рішення. Радимо урізноманітнювати художні техніки, сти¬мулювати пошукову діяльність, формувати вміння сприй¬мати та відтворювати навколишній світ, емоційно реагува¬ти та відгукуватися на предметні, асоціативні образи, твори мистецтва.

 Важлива умова розвитку творчості дошкільника в обра-зотворчій діяльності — збагачення образно-асоціативного мислення, уяви, фантазії, розкриття внутрішнього "Я", по¬зитивне тло, що дає змогу зробити процес творення, наро¬дження неповторного, оригінального художнього продукту невимушеним. Таким чином, участь дошкільника у різних видах образотворчої діяльності — неодмінна умова розвит¬ку творчості, формування особистості, рушійна сила онов¬лення та якісних змін у виховних технологіях.

 В образотворчій діяльності дошкільник може відобража¬ти власні почуття, думки, настрій, активно відкривати нові способи реалізації та прийоми зображення, реалізовувати свої уподобання, інтереси, погреби, накопичувати інформа¬цію про події, явища, навколишній світ тощо.

 Основою для розвитку творчості є діяльність, в якій про-являються здібності маленького автора. їхній розвиток від¬бувається найефективніше за гармонійного поєднання внут¬рішніх задатків, мотивів діяльності та впливу зовнішнього оточення.

 Пропонуємо завдання-вправи для розвитку художньої творчості. Вони сприяють прищепленню дітям здатності сприймати, усвідомлювати, передавати і трансформувати у різних видах художньої діяльності, через різноманітні тех¬ніки та матеріали елементарну інформацію; розвивають та формують мислення, уяву, точність, уміння порівнювати,

зіставляти, діяти в змінених умовах, шукати оригінальні розв'язання поставлених завдань. А ігрові вправи збагачу¬ють досвід сприймання дитиною навколишнього світу. Зав¬дання та вправи рекомендуємо проводити як індивідуально, так і невеликими групами у повсякденному процесі життє¬діяльності дошкільника. Дозування навантаження та за¬вдання вихователь визначає разом з дитиною. Бажано при цьому враховувати типи художньої творчості старших до-шкільнят.

Завдання-вправи "Поміркуй та домалюй "

Завдання 1. "Конструювання картини "

Дитині дають аркуш паперу із зображенням яскраво роз¬фарбованої фігури неправильної форми. Пропонують роз¬глянути малюнок і використати його як відправний пункт для побудови власного твору. Малювати можна фломасте¬рами, пензлями та гуашевими фарбами. Кольорові олівці, акварельні фарби на тлі заданої яскравої фігури виглядати¬муть менш насиченими, що викликатиме тоновий дисонанс у роботі.

Завдання 2. "Домалюй картину"

Дошкільнику пропонують розглянути незавершений малюнок. Поміркувати, пофантазувати, придумати закін¬чення малюнка. Продумати план та способи виконання завдання. Самостійно дібрати матеріали, інструменти, ви¬значити техніку виконання для продовження малюнка, за¬кінчити його.

Завдання 3. "Паралелі"

Дитині пропонують аркуш паперу з намальованими по¬парно паралельними лініями. Завдання — доречно викорис¬тати паралельні лінії для власного зображення.

Завдання 4. "Мальовничі кола "

Дитині пропонують розглянути аркуш паперу, на якому намальовано шість однакових кіл. Завдання — доречно ви¬користати ці кола для власного зображення. Перед початком роботи не варто говорити про внутрішнє чи зовнішнє вико¬ристання кіл

Завдання 5. "Дивні квадратики "

Дитині пропонують аркуш паперу, на якому намальовано кілька квадратів різної величини. Радять уважно розглянути їх і використати як відправні фігури для створення власного зображення.

Ігрові художні вправи Мета художніх ігрових вправ:, збагачувати емоційне сприймання краси навколишньої дійсності; заохочувати ініціативу та допитливість; виховувати вибіркове та оцінне ставлення до навколишнього світу, виходячи з естетичних та моральних позицій; сприяти закріпленню в пам'яті асоці¬ативних емоційних зовнішніх ознак явищ, опорних об'єктів, епізодів з настроєм, музикою та кольором; формувати здіб¬ності емоційно-чуттєвої оцінки зовнішніх ознак предметів, об'єктів та явищ.

Маски емоцій Вихователь пропонує дітям спочатку прослухати слова; промовити їх та пояснити значення, а потім під звучання музики мімікою та пластикою рухів зобразити відповідний емоційний стан:

радість — я радісний;

сум — я сумний;

здивування &‐ я здивований;

злість — я злий;

улесливість — я улесливий;

байдужість — я байдужий;

спокій — я спокійний.

Вихователь пропонує дітям під час прогулянки (на ділян¬ці чи в парку) розглянути квіти, звертає увагу на те, як гарно вони пахнуть. Кожна дитина має вибрати та показати квітку, яка найбільше сподобалася. Після цього даються завдання:

• вдихнути пахощі кількох квіток — першої, яка сподо¬балася і за власним вибором дитини ще кількох;

• сказати, які відчуття — приємні чи неприємні?

• визначити, чи однаково квіти пахнуть;

• обстежити форму квітів, установити подібність форми квітки до знайомих геометричних фігур;

• запам'ятати форму, колір, запах квітів.

 Після прогулянки діти під супровід п'єси П. Чайковсько-го "Сентиментальний вальс" розглядають картину "Бузок" П. Кончаловського та передають свої враження про харак¬терні ознаки квітки словами, мімікою, пластикою рухів.

Кольоровий світ природи

Вихователь пропонує дітям (залежно від погодних умов: на прогулянці чи у групі) назвати предмети та явища, за якими визначають стан природи (дощ, сніг, мряка, сонце, місяць, небо, хмарки, хмари, калюжі, ковзанки, лід, вітер, вітерець тощо) та зобразити їх жестами, пластичними ру¬хами; назвати різні предмети у групі, на вулиці чи ігровому майданчику (м'яч, кубик, мольберт, аркуш паперу, гімнас¬тичний круг, прапорець, вікно, двері, портфель, книгу, го¬динник тощо,) та визначити їхній колір, форму, відтінки; квіти за кольорами веселки (мак, нагідки, тюльпан, аспара¬гус, дзвіночок, волошка, ірис тощо,); показати пластикою рухів їхні характерні форми.

Відповіді та запитання, які виникатимуть у процесі гри, допоможуть дитині дістати уявлення про природні явища та їхній перебіг, предмети та їх застосування, характерні озна¬ки (колір, відтінки, форму, звук тощо).

Ігрове заняття "Кольорова вікторина"

Діти об'єднуються в дві команди. Дорослий пропонує їм знайти та визначити "колір" вірша, пісні та показати плас¬тикою рухів відповідну дію.

Вихователь читає літературний твір, в якому згадується той чи інший колір. Діти намагаються "знайти" колір та пригадати назву чи фразу з пісні, де б згадувався цей колір, відтінок. Наприклад, звучить фраза "Іди, іди дощику, зварю

тобі борщику у зеленім горщику...". Діти називають: Роман Завадович "Червоніють ягідки"; Микола Трублаїні "Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку"; Василь Сухо-млинський "Сиві волосинки"; Катерина Перелісна "Золота осінь" тощо.

Відгадай колір

Діти сидять у груповій кімнаті. Одна дитина виходить. Інші загадують колір і намагаються зобразити його жеста¬ми. (Наприклад, якщо задумано червоний колір, то хтось з вихованців торкається червоної стрічки, інший зображає вогонь тощо). За цими жестами гравець, який виходив, має відгадати, який колір задумано. Можна грати групами. Пе¬ремагає та з них, яка відгадає більше кольорів і назбирає більше предметів задуманого кольору.

Мій улюблений колір

Дітям пропонують називати по черзі різні предмети та явища, які їм найбільше до вподоби. Наприклад, якщо улюб¬лений колір рожевий, то називають: захід, бантик, троянда. Коли один гравець розповідає про свій улюблений колір, не називаючи його, інші намагаються відгадати, впізнати його за переліком названих предметів. Потім усім дітям пропо¬нують придумати й домалювати казку про кілька предметів того чи іншого кольору.

Колір музики

Звучить спокійна музика. Дітям пропонують дібрати колір музики та намалювати під її звучання кольорові картинки, плями, образи, явища природи, предмети, все, що в них асоці¬юється з музикою, яка звучить. Потім діти за допомогою доро¬слого склеюють малюнки в одну велику кольорову картину.

Кольорові асоціації

Дітям роздають аркуші паперу, на яких намальовано клі¬тинки. Пропонують уважно слухати слова та швидко малю¬вати фломастером у клітинках тим кольором, якого кольору предмети та явища, про які йдеться. Якщо дитина не знає, не визначила, не зорієнтувалася, то ставить прочерк. Наприк¬лад: сніг, трава, вода, тигр, клавіші піаніно, сонце, місяць,

листя тощо. По закінченні вправи дітям радять згадати, по¬міркувати і домалювати у клітинках пропущені об'єкти.

Найгарніший колір

Дітям роздають підготовлені різноколірні квадратики. Просять розкласти їх один за одним залежно від того, які кольори подобаються більше або менше. Потім пропону¬ють пояснити, чому ті чи інші кольори подобаються біль¬ше або менше.

Знайди колір

Гра проходить у груповій кімнаті. На столі викладають 10 (можна більше) кольорових фішок. Діти уважно розгля¬дають та запам'ятовують кольори, потім діляться на дві групи. Одна група виходить з кімнати, а друга ховає фішки так, щоб синя фішка була поряд із синім предметом у кім¬наті, а червона — біля червоного. Ховати можна тільки біля тих предметів, які видно в кімнаті. Наприклад, зелену фішку можна заховати у зелений пенал, що лежить на столі, чер¬воний олівець — у червоний кубик тощо. У процесі пошуків діти можуть ставити запитання:

— Зелений колір на зеленій квітці?

— Синій колір у кишені синіх штанців?

Можливі відповіді тільки "так" чи "ні". За кожну незнай-дену фішку група отримує штрафне очко. Перемагає той, хто знайде більше фішок та отримає менше штрафних очок.

Звідки цей колір?

Дітей розподіляють на кілька груп. На дошці вивішуєть¬ся кілька (за кількістю груп) "неправдивих" картинок із зоб¬раженням предметів, наприклад: синій кавун, зелені заячі вуха тощо. Діти мають придумати невелику веселу казку про те, як вуха стали зеленими тощо. Це завдання можна виконувати групами. Групі, що розповіла найвеселішу каз¬ку, присвоюється звання "веселих винахідників".

Створення сприятливих умов для прояву дітьми творчих здібностей — запорука становлення креативності як базової якості особистості.

         Основою для розвитку творчості є діяльність, в якій проявляються здібності маленького автора. Участь дошкільника у різних видах образотворчої діяльності – неодмінна умова розвитку творчості.
       Бути уважним, спостережливим, вміти зосередитися - все це необхідно не тільки художнику. Довільно утримувати увагу на предметі, який пропонується для розгляду, на справі, яку виконують, не відволікаючись від особистих думок - як все просто і як все важко. Ці якості треба виховувати у дитини з дитинства.
       В мистецтві, художній творчості, увага грає величезну і незамінну роль. І це багатогранно. Це і проста спостережливість до світу, зв'язана в той же час з особистими своїми переживаннями, без яких неможливе зародження художніх замислів.
        Увагу дітей потрібно постійно розвивати. Під час прогулянок в осінньому парку вихователь повинен звернути увагу на красу опадаючого листя, на їх колір. Вихователь пропонує дітям знайти два абсолютно однакові кленові листки. Діти принесуть багаточисельні пари листків, які на перший погляд здадуться їм однаковими. Але уважно розглянувши їх, діти впевняться, що листки хоч і дуже схожі, але все таки неоднакові. Так діти відкриють, що в природі взагалі немає однакових предметів, що вони ніколи не копіює себе. Діти почнуть вчитися уважніше. Пильніше вдивлятися і бачити велику кількість ознак розрізнення там, де раніше вони бачили їх дуже мало. З часом за допомогою вихователя діти помітять різні відтінки жовтого кольору. їх тонкі переходи. Особливий малюнок прожилок листків, відмітять гладкість, пошерхлість поверхні і навіть, як загинається черешок. Розвивати увагу можна роздивляючись квіти, каміння, гілки, шишки, гриби. Потім все те, за чим дитина спостерігала вона може відобразити в своїх роботах, використовуючи різні техніки малювання.
        Монотипія - одна з простих графічних технік. Кількість фарб в монотипії - будь-яке. Результат - несподіваний ефект, при якому відтиск живописного відображення приймає специфічну фактуру. Вирізняється м'якістю і легкою розмитістю контурів, що придає йому особливу красу. Зігнемо аркуш навпіл. На одну сторону листка нанесемо кілька достатньо великих крапель рідко розведеної фарби. Потім другою половиною листка накриваємо краплі і міцно придавимо Розвернувши, ми помітимо незвичайні, чудернацькі візерунки. їх можна назвати і кляксами. Але краще в них побачити квіти і зірки. Візерунки можуть викликати асоціації з незвичайними птахами, рибами, з чудернацькими сузір'ями на нічному небі, хмарами. Проведемо ще одну гру з аркушем і фарбами. На половині цупкого паперу нанесемо гуашевими фарбами метелика з складеними крильцями. Другою половиною аркуша міцно притискуємо половину, на якій зображений метелик, розгорнемо...Що трапилось? Метелик розгорнув крила і збирається злетіти. Весь малюнок симетрично відпечатався на другій половині аркуша.
        Таким способом можна „оживити" бабку, „розквітнути" ромашку, гвоздику, перетворити в пухнастий клубочок кульбабку.
        Діотипія – цю техніку, звичайно, вважають різновидністю монотипії, але є відмінності.
Тампоном із ганчірки треба нанести легкий шар фарби на гладеньку поверхню картонної папки. Зверху покласти аркуш паперу і запропонувати дитині що-небудь намалювати олівцем, або загостреною паличкою, старатися не тиснути сильно руками на аркуш.
На тій стороні, що була притиснута до картону, ми отримали відтиск - дзеркальне
відображення малюнка з цікавою фактурою і кольоровим фоном. Та і фарба має властивість проникати через аркуш під натиском олівця.
          Освоївши з дітьми техніку в одному кольорі, можна приступити до роботи з двома фарбами, поетапно додаючи 1-2 фарби.
       Починати знайомство з сучасним мистецтвом необхідно з простого, з того, що доступно дітям за способом їх мислення.
        Кубізм - це спрощення форм, бачення світу в відображенні самого світу і відтворення його у вигляді геометричних фігур. В цих картинах кристали, кубики складаються в картини.
Людські тіла, предмети здаються розкладеними на суму простих геометричних форм.
Кубізм - один з напрямків живопису. Який виник в першій чверті XX століття . Дітям показуються репродукції картин, пояснюється, що „кубічний" період - це реакція на світ машин, холодний і бездушний, в якому змушена жити людина.
Дітям пропонується при спогляданні репродукції картин подумати, як міг назвати художник ту чи іншу картину, що і чому в ній подобається
       Ліногравюра ( спрощений варіант ). На картон треба наклеїти вирізані з паперу візерунки, силуети тварин, фігури людей. Потім нанести фарбу за допомогою тампона з м'якої ганчірки на весь аркуш. Потім на поверхню з свіжою фарбою, покласти аркуш і притиснути рукою і протерти ложечкою. Протирати треба круговими рухами, старанно знімаючи аркуш, де він торкався картону. Одержуємо кольорове зображення. А в місцях, де протирка зроблена не дуже щільно, видно широкі штрихи. Ліногравюра виконується і на кольоровому папері. Для цього можна використовувати і кольорову туш, золоту і інші фарби. Силуети виходять кольорові, а навколо них, як сіяння - білий ореол. Фон, в залежності від шершавості картону, буде десь темніший, десь світліший.

        Графічна техніка - „чарівні нитки". Треба взяти нитки № 10, опустити їх в фарбу, розведену до густини рідкої сметани. Тримати нитку слід за кінчик. Коли нитка набере фарби, її треба охайно викласти на аркуш паперу і накрити іншим аркушем. Обов'язково кінчик нитки повинен виглядати. Верхній аркуш треба притримувати, а нитку витягнути. На кожний новий колір потрібна нова нитка, щоб зображення не бруднилося. А тепер давайте подивимось. На що це схоже. Якщо для зображення випадково отриманого богатиря, берізки чи пташки, чогось не вистачає, то можна домалювати пензликом, фломастером чи олівцем.
       Графічна техніка - пальчиковий живопис.
Вихователь розповідає дітям, що загубилися десь пензлики. Що робити? Малювати дуже хочеться. Не біда, у нас завжди готові 10 пензликів, які постійно з нами. Що це за пензлики? здогадалися? Звичайно це наші пальчики.
Можна малювати крапками, плямками, розводами. Коли діти засвоять живопис пальцями, можна малювати долонями, або ногами (водою по асфальту).
         Вид графічної техніки - кляксографія.
В центр аркушу треба капнути кляксу фарбою (рідкою). Потім нахилити аркуш в одну сторону, другу чи подути на неї. Кожен нахил, кожен поворот дає нові зображення. В такій техніці можна малювати дерева, тварин, Бабу-Ягу... Творяться чудеса. У кожної дитини виходить свій твір, особистий, ні на що попереднє не схоже. А якщо на одержаний кущик наклеїти квіти, вирізані з кольорового паперу (або намалювати), то можна побачити як він розцвів. Цей „шедевр" можна повісити в рамку.
Вид графічної техніки - фотокопія, так як створюється ефект проявки фотоплівки. Дитина повинна нанести малюнок на аркуш паперу за допомогою свічки. Бажано, щоб малюнок зайняв весь аркуш. Потім весь аркуш треба покрити фарбою. Спочатку однією -другою, потім. Коли цей прийом засвоєно, можна використовувати і більшу кількість кольорів. Виходить чудесний фокус: зображення, зроблене свічкою, проявляється, як в казці прямо на очах.
         Техніка акватипії чи акватуші. На аркуші гуашевими фарбами потрібно намалювати великий (широкими мазками) малюнок (дерево, гриб, пташку, будинок, тварину і т.п.). Коли гуаш підсохне, покриваємо весь аркуш чорною тушшю, яка дуже швидко сохне. Але потім потрібно проявити малюнок в ванночці з водою. В воді гуаш змивається з аркуша паперу, а туш лише частково. На аркуші залишається цікавий білий малюнок з злегка розмитими контурами на чорному фоні. Аркуш повинен бути цупким, щоб не розірвався при намочуванні. В цій техніці можна виконувати будь-які натюрморти.
      Вид техніки - „водяна печать". 
Потрібно налити на воду розчинену скипидаром фарбу (типографську фарбу з скипидаром змішувати не треба). Фарба рухається по воді. Біля прискорення руху треба подути на воду, тоді на аркуші залишаться чудові „рухи" фарби. Все повинно робитися швидко. Потім потрібно покрити аркушем воду і швидко зняти аркуш. Відтиск треба повністю висушити і тільки потім повністю знову опустити в ванночку другу сторону з фарбою іншого кольору і водою.
         При кожному новому відпечатку слід знову наливати фарбу на воду. На підсушку потрібно декілька днів (сушити в лежачому стані на столі). Коли підсохне, слід уважно роздивитися. Тут можна побачити гори, печери, хмари чи морські хвилі...
Якщо треба зайве забрати, то гострим ножем знімається шар фарби.
          Вид техніки - печатка рослин.
В полі, лісі треба зібрати рослини. Підсушити їх під вантажем. Кожен листок, елемент треба розрівнювати. Коли рослинка підсохне, потрібно обережно взяти її і викласти на робочий аркуш. М'якими рухами пензлика пофарбувати його густою гуашевою фарбою. Колір фарби будь-який. Потрібно, щоб фарба покрила одну сторону рослини повністю. Після фарбування рослину слід викласти на аркуш ватмана підфарбованою стороною вниз. Виконується це швидко, щоб фарба висохла. Зверху слід покласти аркуш паперу і притиснути рукою, після чого його обережно зняти разом з рослиною. Зображення залишиться на картині. При необхідності можна підфарбувати не зафарбовані місця. Для того, щоб одержати композицію із квітів і трав, потрібно багато терпіння.
         Вид техніки - контратип.
Для цього необхідно раніше одержане зображення покласти на чистий листок фотопаперу, міцно притиснути його склом і про експонувати папір. Притискувати аркуші один до одного потрібно емульсійною поверхнею. Одержаний контратип буде позитивом, якщо початкове зображення негативне, або негативне, якщо вихідне зображення позитивне.
Колаж - це вирізані з фотографій, малюнків, картинок, ілюстрацій фігури і вклеєні
на аркуш в загальну композицію, в нове, єдине ціле. Основою може бути як аркуш, так і фотографія, малюнок, репродукція. Колажі можна придумати і скласти за темами „Свято", „Мені весело", „Весна", „Бережи природу"... потім можна пофантазувати, придумати цікаву історію по колажу.
         Різновидність колажу являється аплікація з домальовуванням.
Вихователь наклеює на аркуш відрізок кольорового паперу довільної форми і питає: „На що це схоже?" Дітям пропонується фарбами чи олівцями домалювати цей фрагмент. Діти можуть створити навіть цілу картину. Потім вихователь наклеює 2-3 кусочки кольорового паперу, а діти домальовують.
        Вид техніки - вітражі.
Теми - будь-які (орнамент, рослини, тварини і т.п.).
Дітям пропонується намалювати простим олівцем будь-який малюнок. Потім силікатний клей набрати в піпетку і нанести на контур, намальований олівцем. Коли клей висохне, простір між контурами треба розфарбувати яскравими фарбами. Аркуші краще використовувати тоновані, світлих тонів. Теж саме можна зробити замінивши клей свічкою
        ГРОТАЖ – художньо-графічна техніка,
яка допоможе відтворити на папері події цієї казки. Назва "гротаж" походить від французь¬кого слова дгаїїег (шкребти, дряпати).
Етапи виконання гротажу
1. Спочатку готують тло — розфарбовують аркуш картону різнокольоровою восковою крейдою.
2. Потім тло натирають свічкою так, щоб віск щільно вкрив увесь аркуш.
3. На картон наносять розчин рідкого мила й туші (1:1) — це Барвисту країну вкриває Чорна Фарба.
4. Коли тло добре підсохне, можна почина¬ти продряпувати зображення загостреною па¬личкою, стекою, змітаючи стружку м'яким пен¬зликом.
Кольорове тло наносять довільно або відповідно до розташування задуманої компози¬ції. Наприклад: якщо дитина хоче зобразити кульбабку, то нижню частину аркуша слід роз¬фарбувати зеленим, а горішню — жовтим ко¬льором.
Для виконання чорно-білого гротажу не потрібно зафарбовувати тло кольоровою крейдою. Білий аркуш вкривають шаром воску і розчином мила й туші, а потім продряпують зображення: силуети людей, тварин, обриси засніжених дерев тощо.
Для створення космічних пейзажів, зобра¬ження вогнів вечірнього міста, новорічних композицій тло найкраще заливати чорною тушшю (мал.1). У решті випадків можна ско¬ристатися зеленою, червоною або синьою
         Акватипія — цікава і доступна дітям техніка створення зображень з допомогою звичайного мила і фарб.
Щоб створити композиції у цій техніці, візьмемо:
  два аркуші білого або кольорового картону (замість одного з них можна використати скло, клейонку або шматок лінолеуму) господарче мило , фарби-гуаш , кілька пензлів.
Порядок роботи:
1. Натираємо мило на тертушці та розчиняємо його в теплій воді до густини сметани.
2. Продумуємо композицію: вертикальна чи горизонтальна, одна чи кілька мильних плям тощо. Можна створювати акватипії і без попереднього задуму.
Довільно нанести мильні плями, а потім пофантазу¬вати й побачити в них цікаві образи.
3. Пензлем наносимо розчин мила на один з аркушів.
4. Швидко розфарбуємо намилений аркуш згідно із за¬думом. Для майбутнього зимового пейзажу знадоб¬ляться біла, блакитна, бузкова фарби, для осін¬нього—жовта, червона, коричнева.
5. Накриваємо роботу другим аркушем картону, щільно притиснувши його.
6. Обережно знімаємо верхній аркуш, тримаючи його за один з країв.
7. Вологі або висушені зображення можна домалювати фарбами або кульковою ручкою. Деякі елементи ком¬позиції, наприклад гілки дерев, варто продряпувати.
        Ось так фантазія та вправний пензель перетворю¬ють звичайнісінькі плями на справжні картини.

quot;‐

pnbsp;

p

p