Образотворча діяльність формує в дітей відчуття ритму, гармонії, позитивні моральні якості, почуття, сприяє збере¬женню народних звичаїв, промислів, забезпечує розвиток творчості, всебічний розквіт особистості та сприйняття пре¬красного. Найкращі зразки народного та авторського мис¬тецтва допомагають виховати у дітей почуття національної гідності, викликають інтерес до творів мистецтва, пробуд¬жують власні творчі сили. Пропонуємо залучати дітей до витоків духовності через український фольклор та народно-прикладне мистецтво.

Тяжіння дитини до певного виду образотворчої діяль¬ності зумовлюється її підготовленістю, інтересами та заці¬кавленістю. Для неї змістом організованих спостережень є навколишня дійсність: світ природи, людей, предметів. Почуття, образи, уявлення, переживання дитини під час спостережень акумулюються у пам'яті, стають основним джерелом для створення художнього образу. Спостере¬ження за навколишнім світом, явищами та подіями збага¬чують уяву, фантазію, виховують почуття, характер юної особистості.

Для дошкільників, схильних не стільки створювати нове, скільки репродукувати знайоме або побачене, бажано орга¬нізовувати спостереження за явищами, предметами у реаль¬ному житті та природі, розвивати їхню зорову пам'ять та чуттєве сприймання. Рекомендуємо попередньо проводити маніпулювання з предметами на площині, у просторі, на фланеграфі. Потім доречно застосувати у запропонованій послідовності такі методи:

• спостереження (за живими квітами, тваринами тощо);

• обстеження (форми вази., овочів, фруктів на дотик);

• бесіди (про різноманітність форм, кольорів квітів, листя);

• маніпулювання (з предметами на площині, у просторі, на фланеграфі);

» демонстрації послідовності дій (на плакатах, зразках-картках, наочно-практичний показ);

• дослідницький та частко-дослідницький;

• заохочення, стимулювання.

 Для роботи (принаймні на початкових етапах) можна пропонувати готові шаблони з формами предметів. Розмі¬щення та кількість їх діти можуть визначити самостійно. На папері подається вся композиція крапками: з'єднавши їх олівцем, дитина отримає підказку щодо композиційного рішення. Радимо урізноманітнювати художні техніки, сти¬мулювати пошукову діяльність, формувати вміння сприй¬мати та відтворювати навколишній світ, емоційно реагува¬ти та відгукуватися на предметні, асоціативні образи, твори мистецтва.

 Важлива умова розвитку творчості дошкільника в обра-зотворчій діяльності — збагачення образно-асоціативного мислення, уяви, фантазії, розкриття внутрішнього "Я", по¬зитивне тло, що дає змогу зробити процес творення, наро¬дження неповторного, оригінального художнього продукту невимушеним. Таким чином, участь дошкільника у різних видах образотворчої діяльності — неодмінна умова розвит¬ку творчості, формування особистості, рушійна сила онов¬лення та якісних змін у виховних технологіях.

 В образотворчій діяльності дошкільник може відобража¬ти власні почуття, думки, настрій, активно відкривати нові способи реалізації та прийоми зображення, реалізовувати свої уподобання, інтереси, погреби, накопичувати інформа¬цію про події, явища, навколишній світ тощо.

 Основою для розвитку творчості є діяльність, в якій про-являються здібності маленького автора. їхній розвиток від¬бувається найефективніше за гармонійного поєднання внут¬рішніх задатків, мотивів діяльності та впливу зовнішнього оточення.

 Пропонуємо завдання-вправи для розвитку художньої творчості. Вони сприяють прищепленню дітям здатності сприймати, усвідомлювати, передавати і трансформувати у різних видах художньої діяльності, через різноманітні тех¬ніки та матеріали елементарну інформацію; розвивають та формують мислення, уяву, точність, уміння порівнювати,

зіставляти, діяти в змінених умовах, шукати оригінальні розв'язання поставлених завдань. А ігрові вправи збагачу¬ють досвід сприймання дитиною навколишнього світу. Зав¬дання та вправи рекомендуємо проводити як індивідуально, так і невеликими групами у повсякденному процесі життє¬діяльності дошкільника. Дозування навантаження та за¬вдання вихователь визначає разом з дитиною. Бажано при цьому враховувати типи художньої творчості старших до-шкільнят.

Завдання-вправи "Поміркуй та домалюй "

Дитині дають аркуш паперу із зображенням яскраво роз¬фарбованої фігури неправильної форми. Пропонують роз¬глянути малюнок і використати його як відправний пункт для побудови власного твору. Малювати можна фломасте¬рами, пензлями та гуашевими фарбами. Кольорові олівці, акварельні фарби на тлі заданої яскравої фігури виглядати¬муть менш насиченими, що викликатиме тоновий дисонанс у роботі.

Завдання 2. "Домалюй картину"

Дошкільнику пропонують розглянути незавершений малюнок. Поміркувати, пофантазувати, придумати закін¬чення малюнка. Продумати план та способи виконання завдання. Самостійно дібрати матеріали, інструменти, ви¬значити техніку виконання для продовження малюнка, за¬кінчити його.

Завдання 3. "Паралелі"

Дитині пропонують аркуш паперу з намальованими по¬парно паралельними лініями. Завдання — доречно викорис¬тати паралельні лінії для власного зображення.

Завдання 4. "Мальовничі кола "

Дитині пропонують розглянути аркуш паперу, на якому намальовано шість однакових кіл. Завдання — доречно ви¬користати ці кола для власного зображення. Перед початком роботи не варто говорити про внутрішнє чи зовнішнє вико¬ристання кіл

Завдання 5. "Дивні квадратики "

Дитині пропонують аркуш паперу, на якому намальовано кілька квадратів різної величини. Радять уважно розглянути їх і використати як відправні фігури для створення власного зображення.

Ігрові художні вправи Мета художніх ігрових вправ:, збагачувати емоційне сприймання краси навколишньої дійсності; заохочувати ініціативу та допитливість; виховувати вибіркове та оцінне ставлення до навколишнього світу, виходячи з естетичних та моральних позицій; сприяти закріпленню в пам'яті асоці¬ативних емоційних зовнішніх ознак явищ, опорних об'єктів, епізодів з настроєм, музикою та кольором; формувати здіб¬ності емоційно-чуттєвої оцінки зовнішніх ознак предметів, об'єктів та явищ.

Маски емоцій Вихователь пропонує дітям спочатку прослухати слова; промовити їх та пояснити значення, а потім під звучання музики мімікою та пластикою рухів зобразити відповідний емоційний стан:

радість — я радісний;

сум — я сумний;

здивування — я здивований;

злість — я злий;

улесливість — я улесливий;

байдужість — я байдужий;

спокій — я спокійний.

Вихователь пропонує дітям під час прогулянки (на ділян¬ці чи в парку) розглянути квіти, звертає увагу на те, як гарно вони пахнуть. Кожна дитина має вибрати та показати квітку, яка найбільше сподобалася. Після цього даються завдання:

• вдихнути пахощі кількох квіток — першої, яка сподо¬балася і за власним вибором дитини ще кількох;

• сказати, які відчуття — приємні чи неприємні?

• визначити, чи однаково квіти пахнуть;

• обстежити форму квітів, установити подібність форми квітки до знайомих геометричних фігур;

• запам'ятати форму, колір, запах квітів.

 Після прогулянки діти під супровід п'єси П. Чайковсько-го "Сентиментальний вальс" розглядають картину "Бузок" П. Кончаловського та передають свої враження про харак¬терні ознаки квітки словами, мімікою, пластикою рухів.

Вихователь пропонує дітям (залежно від погодних умов: на прогулянці чи у групі) назвати предмети та явища, за якими визначають стан природи (дощ, сніг, мряка, сонце, місяць, небо, хмарки, хмари, калюжі, ковзанки, лід, вітер, вітерець тощо) та зобразити їх жестами, пластичними ру¬хами; назвати різні предмети у групі, на вулиці чи ігровому майданчику (м'яч, кубик, мольберт, аркуш паперу, гімнас¬тичний круг, прапорець, вікно, двері, портфель, книгу, го¬динник тощо,) та визначити їхній колір, форму, відтінки; квіти за кольорами веселки (мак, нагідки, тюльпан, аспара¬гус, дзвіночок, волошка, ірис тощо,); показати пластикою рухів їхні характерні форми.

Відповіді та запитання, які виникатимуть у процесі гри, допоможуть дитині дістати уявлення про природні явища та їхній перебіг, предмети та їх застосування, характерні озна¬ки (колір, відтінки, форму, звук тощо).

Діти об'єднуються в дві команди. Дорослий пропонує їм знайти та визначити "колір" вірша, пісні та показати плас¬тикою рухів відповідну дію.

Вихователь читає літературний твір, в якому згадується той чи інший колір. Діти намагаються "знайти" колір та пригадати назву чи фразу з пісні, де б згадувався цей колір, відтінок. Наприклад, звучить фраза "Іди, іди дощику, зварю

тобі борщику у зеленім горщику...". Діти називають: Роман Завадович "Червоніють ягідки"; Микола Трублаїні "Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку"; Василь Сухо-млинський "Сиві волосинки"; Катерина Перелісна "Золота осінь" тощо.

Діти сидять у груповій кімнаті. Одна дитина виходить. Інші загадують колір і намагаються зобразити його жеста¬ми. (Наприклад, якщо задумано червоний колір, то хтось з вихованців торкається червоної стрічки, інший зображає вогонь тощо). За цими жестами гравець, який виходив, має відгадати, який колір задумано. Можна грати групами. Пе¬ремагає та з них, яка відгадає більше кольорів і назбирає більше предметів задуманого кольору.

Дітям пропонують називати по черзі різні предмети та явища, які їм найбільше до вподоби. Наприклад, якщо улюб¬лений колір рожевий, то називають: захід, бантик, троянда. Коли один гравець розповідає про свій улюблений колір, не називаючи його, інші намагаються відгадати, впізнати його за переліком названих предметів. Потім усім дітям пропо¬нують придумати й домалювати казку про кілька предметів того чи іншого кольору.

Звучить спокійна музика. Дітям пропонують дібрати колір музики та намалювати під її звучання кольорові картинки, плями, образи, явища природи, предмети, все, що в них асоці¬юється з музикою, яка звучить. Потім діти за допомогою доро¬слого склеюють малюнки в одну велику кольорову картину.

Дітям роздають аркуші паперу, на яких намальовано клі¬тинки. Пропонують уважно слухати слова та швидко малю¬вати фломастером у клітинках тим кольором, якого кольору предмети та явища, про які йдеться. Якщо дитина не знає, не визначила, не зорієнтувалася, то ставить прочерк. Наприк¬лад: сніг, трава, вода, тигр, клавіші піаніно, сонце, місяць,

листя тощо. По закінченні вправи дітям радять згадати, по¬міркувати і домалювати у клітинках пропущені об'єкти.

Дітям роздають підготовлені різноколірні квадратики. Просять розкласти їх один за одним залежно від того, які кольори подобаються більше або менше. Потім пропону¬ють пояснити, чому ті чи інші кольори подобаються біль¬ше або менше.

Гра проходить у груповій кімнаті. На столі викладають 10 (можна більше) кольорових фішок. Діти уважно розгля¬дають та запам'ятовують кольори, потім діляться на дві групи. Одна група виходить з кімнати, а друга ховає фішки так, щоб синя фішка була поряд із синім предметом у кім¬наті, а червона — біля червоного. Ховати можна тільки біля тих предметів, які видно в кімнаті. Наприклад, зелену фішку можна заховати у зелений пенал, що лежить на столі, чер¬воний олівець — у червоний кубик тощо. У процесі пошуків діти можуть ставити запитання:

— Зелений колір на зеленій квітці?

— Синій колір у кишені синіх штанців?

Можливі відповіді тільки "так" чи "ні". За кожну незнай-дену фішку група отримує штрафне очко. Перемагає той, хто знайде більше фішок та отримає менше штрафних очок.

Дітей розподіляють на кілька груп. На дошці вивішуєть¬ся кілька (за кількістю груп) "неправдивих" картинок із зоб¬раженням предметів, наприклад: синій кавун, зелені заячі вуха тощо. Діти мають придумати невелику веселу казку про те, як вуха стали зеленими тощо. Це завдання можна виконувати групами. Групі, що розповіла найвеселішу каз¬ку, присвоюється звання "веселих винахідників".

Створення сприятливих умов для прояву дітьми творчих здібностей — запорука становлення креативності як базової якості особистості.

not;нують придумати й домалювати казку про кілька предметів того чи іншого кольору.