Підготовка до садка.

·   Підпорядкуйте домашній режим до режиму дитячого садка, особливо дотримуйтеся часу вкладання до сну та режиму харчування.

·   Навчить дитину елементарних навичок самообслуговування: їсти, мити руки, ходити на горщик, тощо.

·    Якнайчастіше відвідуйте парки, дитячі майданчики, привчайте до гри в пісочницях, ходіть на дні народження друзів та інші заходи, де є однолітки дитини.

·     Дайте дитині позитивну перспективу: розкажіть, що в садку багато іграшок, діткам там дуже добре, цікаво, весело.

·     Навчіть дитину говорити слово «НІ», особливо дорослим, що пропонують неприязні для неї речі. Привчіть дитину повідомляти Вам про БУДЬ-ЯКІ випадки, коли хтось її просив про щось «не казати мамі з татом» - за таким проханням може приховуватися небезпека.

Оптимальний вік.

Найкращій вік, коли дитину слід віддавати до садка  - 3 роки. Дворічна дитина ще сильно прив’язана до матері. Чотирьохрічній важче адаптуватися до нового середовища через те, що вона звикла до домашніх умов. А ось з трирічною дитиною чужій людині налагодити контакт простіше.

Як одягатися в садок.

Одягайте одяг, який дитина може одягнути або зняти самостійно (великі ґудзики, широкі комірці). Одяг має бути зручним. Для дитини садок – на цілий день як домівка, тому в строгому костюмі або сукні, котру шкода зім’яти, буде не зручно. Одяг повинен бути чистим та охайним!Саме від цього залежить відношення до Вашої дитини. Зрозуміло, що в садку траплятимуться усілякі казуси – грав на полу, облився супом, впав на вулиці, тому краще мати комплект одягу на зміну.

Що взяти з собою.

Візьміть у дитячій садок предмет до якого звикла дитина – улюблений гребінець, іграшку, з якою вона зазвичай засинає. Якщо дитина починає сумувати за батьками, можна через вихователя передати для неї маленьке «привітання» з дому: цукерку, картинку, іграшку або будь-яку гарну річ. У потрібну хвилину такий подаруночок підніме настрій дитині.

Як полегшити вхід до колективу.

Пограйте з дитиною та іграшками у дитячій садок: розподіліть ролі дітей і вихователів, та спробуйте розіграти різні ситуації, що можуть виникнути у дитини. Орієнтуйте гру на позитивний результат.

Поговоріть із дитиною про можливі труднощі та до кого вона може звернутися по допомогу. Наприклад: «Якщо ти хочеш пити, підійди до виховательки та скажи: «Я хочу пити», і Світлана Миколаївна наллє тобі води» і т.п. На початку відвідування дитячого садка приведіть дитину в першій половині дня, коли діти гуляють. Вона охоче познайомиться з однолітками і поступово включиться у спільні ігри. Заберіть дитину перед обідом. Нехай перспектива пообідати за загальним столом здасться їй привабливою та бажаною. Якщо умови дозволяють Вам не квапити події, то у перші три-чотири тижні дитину краще забирати з садка перед денним сном. Засинання - ритуал дуже домашній, при якому дитина особливо потребує фізичного зв’язку з мамою. Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги і їй буде простіше відпустити Вас.

Тісний контакт батьки-вихователі.

Повідомте вихователів про звички та вподобання Вашого малюка, про особливості здоров’я , поведінки, харчування.

Тримайте тісний зв'язок із персоналом групи. Будьте певні, що працівники приймуть і зрозуміють Вашу дитину, та по материнські дбатимуть про неї.

Зустрічайте чемпіона.

Будьте готові до того, що, після відвідування дитячого садку, дитина зміниться. З’являться нові слівця, звички… Не кожен з батьків позитивно оцінює такий досвід, а даремно: разом з ним дітям приходить впевненість у собі та перші навички суспільного життя.

1. Покарання - серйозний замах на фізичне та психічне здоров'я дитини.
2. Навіть якщо дитина завинила, не забирайте в неї подарунків, які вона перед тим отримала. Не залишайте її без похвали чи винагороди, що вона їх заслужила вже після того, як завинила.
3. Не карайте дитину із запізненням. Краще вже не карати зовсім, адже запізніле покарання не дає малюкові змоги виправитися.
4. Не нагадуйте дитині про її "старі гріхи". Не заважайте їй "починати життя спочатку". Покараний - вибачений. Інцидент вичерпано!
5. Незалежно від ступеня провини та повноти усвідомлення дитиною своєї помилки, вона не повинна сприймати покарання як свідчення переваги вашої сили над її слабкістю, як приниження її гідності.

Велику роль у залученні малюка до світу математики відіграють батьки. Звичайно, вихователь під час занять, індивідуальної роботи, спостережень, екскурсій, дидактичних та сюжетно-рольових ігор формує у дитини елементарні логіко-математичні знання, уявлення, вміння та навички, однак спонукати дитину до пізнання – це завдання найближчих їй людей, а до того ж чудова можливість поспілкуватися зі своїм малям.
          Пропонуємо декілька порад батькам про те, як можна розвивати логіко-математичне мислення дитини у невимушеній «домашній» обстановці, під час повсякденного спілкування.
 

                       "Математичні" поради на щодень

На прогулянці звертайте увагу дитини на цифри на будинках, машинах, рекламних щитах, вивісках. Називайте малюкові цифри, які бачите, і просіть, щоб він їх повторив. Для цього пограйте у гру «Відлуння»: нагадайте своєму маляті, як ви у горах чи у будинку чули, як луна «повторює» останні слова, і запропонуйте йому на певний час стати такою луною. Наприклад: «Я скажу чотири, а ти повториш за мною двічі (тричі…) «чотири», «чотири»… Така гра не лише допоможе дитині запам’ятати числа, а й сприятиме закріпленню навичок лічби, розвитку уваги.

Коли дитина просить, щоб ви почитали їй улюблену казочку, оповідання, віршик, перед тим, як задовольнити її прохання, запропонуйте їй знайти відповідну сторінку за номером (від 1 до 10).

* Якщо ви зібралися пересадити кімнатні квіти, запропонуйте дитині взяти участь у процесі, підібрати горщики відповідного розміру, полічити їх, можна розкласти перед нею пластмасові горщики різні за розміром і дати завдання скласти їх один в один за принципом мотрійки. Можна також пропонувати викладати з них серіаційні ряди, групуючи за певними ознаками. Цей процес не лише захоплює малюка, а й розвиває у нього мисленнєві операції аналізу та серіації.

* Заохочуйте дитину самостійно організувати свій ігровий простір. Наприклад, запропонуйте гру «Кафе». Нехай малюк сам підготує необхідні атрибути, обладнає дизайн приміщення, згрупує предмети, які будуть використовуватися у грі, за якістю (масою, формою, кольором, величиною), множинами (кондитерські вироби, напої, фрукти), виготовить та розклеїть цінники. А ви, відвідуючи «кафе» свого малюка, не забувайте хвалити його старанність.

Під час приготування обіду спонукайте малюка лічити овочі та фрукти. Наприклад, запитайте, скільки в кошику для приготування моркви, буряка, картоплі, цибулі.

•  Попросіть перебрати квасолю та горох у різні ємкості. Або висипте на тацю макарони різні за формою та розміром і запропонуйте розкласти (згрупувати) їх за однією або двома ознаками. Це завдання розвиватиме вміння дитини класифікувати предмети, а також дрібну моторику та сенсорику.

•  Приготування вареників – цікава і захоплива справа, тож нехай ваш малюк допомагає їх ліпити, при цьому лічить, скільки він зробив сам, скільки ви, а скільки разом; скільки було до того, як він почав ліпити, і скільки стало. Обов’язково відзначайте вклад дитини у спільну справу, не скупіться на похвалу.

•  Коли варите кашу, запропонуйте малюкові умовною міркою відміряти крупу. Наприклад, попросіть у нього три склянки крупи для варки або скажіть, нехай визначить, скільки ще склянок крупи залишилося у мішечку чи посудині для її зберігання. За таким же принципом можете проводити гру «Магазин», тобто «купувати» у дитини певні продукти.

•  З чистих губок для миття посуду нехай дитина збудує будиночок, кораблик або те, що їй заманеться. При цьому ставте умову – використовувати губки лише певного кольору або розміру. Якщо вдасться, то нехай сконструює кілька поверхів, а потім їх полічить. Так у малюка  розвиватиметься вміння класифікувати, лічити, а також креативне мислення.

•  Пропонуйте маляті шукати на кухні предмети, схожі за формою на прості геометричні фігури, і називати їхнє місце розташування. Наприклад: «Мілка тарілка схожа на круг. Знаходиться на другій поличці зверху; в шухляді; біля чайника; під каструлею; справа від глибокої тарілки.» Це сприяє розвитку вміння орієнтуватися у просторі, закріпленню уявлення про геометричні фігури, а також активізації у мовленні назв посуду.

                                              В природі

Виїжджаючи з дітьми на природу (на берег річки, озера чи моря) можна зайняти їх пошуками «курячого бога». Це камінчики з діркою, які, за словами людей, приносять щастя тому, хто їх знаходить. Камінчики можна лічити, групувати за розміром, кольором, нанизати на нитку.

•  Можна полічити, хто знайшов більше камінчиків, порівняти, чиє намисто найдовше шляхом накладання одне на одне.

•  Цікаво буде оголосити конкурс на віднайдення найменшого чи найбільшого камінчика.

•  Камінчики, які мають незвичну форму, можна розфарбувати фарбами, восковими олівцями.

•  Пропонуйте шукати камінці певної форми (схожі на трикутник, квадрат, круг) та групувати їх.

•  Малеча полюбляє кидати камінчики у воду. Позмагайтеся і покидайте їх на дальність: хто кинув далі, хто ближче.

•  З шишок, каштанів. камінців, листочків, гілочок попросіть дітей викласти якусь геометричну фігуру або інше зображення, порівняти, яких матеріалів використано більше.

•  Залучайте дітей до ігор: «Скільки кроків до дерева?», «Який листочок більший?», «Виклади листочки за зростом».

•  Під час спостережень за деревами спонукайте дитину лічити кроки до дерева (точний окомір), листочки на дереві, пташок, які прилетіли чи відлетіли. Для розвитку орієнтування у просторі запитуйте малюка, у який бік хиляться гілочки, коли дме вітер, - вправо чи вліво; хто живе на дереві, а хто під ним.

•  Для розвитку вміння порівнювати за величиною пропонуйте такі завдання: знайти найвищий дуб; обійняти найтовстіше дерево; виміряти мотузкою товщину клена та прикласти до умовної мірки (лінійки); викласти з листочків велике та маленьке коло, найдовшу, найкоротшу доріжку; підійти до найвищого (найнижчого) дерева.

Як бачите, розвивати логіко-математичне мислення вашого малюка – цікаво і цілком доступно у домашніх умовах. Крім того, всі наведені завдання сприяють формуванню не лише відповідних математичних вмінь, але й загальної життєвої компетентності дитини, розширюють її світогляд та закріплюють набуті знання з інших галузей.