Душа дитини – це душа чуйного музиканта. У ній туго натягнуті струни, і якщо ви зумієте доторкнутися до них – задзвенить чарівна музика. І не лише в переносному, а й у прямому значенні. Дитинство неможливе без музики, без казки,без гри.

Василь Сухомлинський.  

Основні завдання музичного виховання:

1. Виховувати любов та інтерес до музики ( тільки розвиток емоційної чуйності і сприйнятливості дає можливість широко використовувати виховний вплив музики).

2. Збагачувати враження дітей, знайомлячи їх у виразно організованій системі з різноманітними музичними творами і використовуваними засобами виразності.

3. Залучати дітей до різноманітних видів музичної діяльності, формуючи сприйняття музики і найпростіші виконавські навички в області співу, ритміки, гри на дитячих інструментах, знайомити з початковими елементами музичної грамоти (все це дозволить їм діяти усвідомлено, невимушено, виразно).

4. Розвивати загальну музикальність дітей (сенсорні здібності, ладо-висотний слух, почуття ритму), формувати співочий голос і виразність рухів ( якщо в цьому віці дитину навчають і залучають до активної практичної діяльності, то відбувається становлення і розвиток всіх її здібностей).

 5. Сприяти розвитку музичного смаку.

 На основі отриманих вражень і уявлень про музику проявляється спочатку вибіркове, а потім оцінювальне ставлення до виконуваних творів.

 6. Розвивати творче ставлення до музики перш за все в такій доступній для дітей діяльності, як передача образів у музично-ритмічних рухах, пісенних імпровізаціях, в іграх і драматизації.

ЯК РОЗВИВАТИ МУЗИЧНІ ЗДІБНОСТІ ДИТИНИ

Музика для дитини – чарівний світ радісних почуттів і переживань. Але цей світ лише тоді стане зрозумілим і близьким, коли в дитини будуть розвинуті музичні здібності й насамперед, музичний слух та емоційна чутливість.

Чи можна розвинути музичні здібності у дітей? Коли і як прилучати малят до музики? Що ж, знати це справді дуже важливо.
На думку вчених, музичний розвиток починається дуже рано. Пригадайте, як сприймало музику ваше немовля, коли йому ще й року не було: воно немов завмирало, реагувало усмішкою, окремими рухами. Спершу ви спонукали маленького плескати в долоньки, розгойдувалися в такт музики, а дещо пізніше помітили, що воно й саме цього прагне. А як люблять трохи старші малята дитячі пісеньки, мультфільми, в яких багато музики!
Розвиток музичних здібностей може здійснюватися в різноманітній діяльності, яку організує з дитиною дорослий: під час занять співами, ритмікою, танцями, слухання музики, гри на інструментах.
Насамперед, треба розвивати емоційну чутливість до музики, що починається з уміння сприймати контрастний настрій (характер) пісень та інструментальних п’єс. Усі діти виросли під колискову музику. Вона заспокоювала, заколисовувала, створювала приємний стан. Під мамин спів дитина спокійно засинала і, як правило, міцно спала.
Ось ви ввімкнули магнітофон. Подивіться, як поводиться дитина під час слухання музики, чи захоплена вона твором, який слухає. Про це можна судити за її позою, рухами, мімікою, жестами. Уже в дошкільні роки у дитини з’являються улюблені твори, вона хоче їх слухати, радіє, коли вони звучать. Маля захоплює звучання власного голосу чи музичного інструменту. Йому потрібна різна музика: весела, сумна, повільна, швидка тощо. Дитина 4-5 років може визначити жанр музичного твору. «Послухай уважно музику, – кажете ви, – подумай, яка вона, про що може розповісти». Реакція на музику в цьому віці дуже безпосередня, дитина звичайно правильно визначає її характер.
Щоб посилити сприймання музичного твору, можна використовувати музику як фон при розгляданні художньої картини або слуханні казки, при малюванні чи ліплені.
Чим частіше звучить музика, доступна дитині, вдома, тим більше шансів виховати в малюка любов до неї.

Важливість музичного виховання дітей

Навчаючи дитину музиці, батьки ставлять різні цілі і завдання. Це залежить від їх ставлення до музики і музичним професіям. Однак основними завданнями музичного виховання дітей в сім’ї можна назвати ті ж, що і в дошкільному закладі, а саме:

- Збагатити духовний світ дитини музичними враженнями, викликати інтерес до музики, передати традиції свого народу, сформувати основи музичної культури;

- Розвинути музичні і творчі здібності в процесі різних видів музичної діяльності (сприйняття, виконавство, творчість, музично-освітня, діяльність);

- Сприяти загальному розвитку дітей засобами музики.

Якщо дитина музично обдарована, то вже в дошкільному віці необхідно закласти основи для майбутнього професійного навчання.

Всі ці завдання вирішуються в конкретній діяльності. Якщо батьки розуміють важливість музичного виховання, вони прагнуть навчати дітей у сім'ї, музичних гуртках, студіях, музичних школах, відвідують з ними концерти, музичні спектаклі, намагаються збагатити різноманітними музичними враженнями, розширюють їх музичний досвід.

Вибір музичних творів, які дитина слухає вдома, залежить від музичного смаку і музичного досвіду сім'ї, її загальнокультурного рівня. Для розвитку музичних здібностей дітей, формування основ музичної культури необхідно використовувати народну і класичну, а також сучасну дитячу музику. Лише на шедеврах можна виховувати смак маленьких слухачів.

Виховання інтересу до музики

Усі батьки мріють розгледіти в власній дитині хоча б маленький паросток майбутньої талановитості, порадіти раннім проявам у неї «дивних» здібностей. Крім того, напевно, всі хочуть бачити свого малюка добрим, чуйним, розуміючим , здатним цінувати красу в навколишньому, людських відносинах, мистецтві. Ці прекрасні людські якості можуть бути виховані мистецтвом, якщо почати з самого раннього дитинства.

У перші роки життя дитина майже весь час перебуває в оточенні найближчих людей, і тільки сім'я здатна розвинути ЇЇ естетичні почуття, інтерес, і любов до багатства і краси всього, що її оточує. Основи естетичного виховання закладаються в сім'ї. Тому треба, якомога більше краще і різноманітніше використовувати можливості сім'ї.

Якщо ви просто мугикаєте, малюк вже долучається до музичного мистецтва, і тим самим ви передаєте йому частку натхнення. А коли у дитини є брат або сестра, естетичні форми спільного дозвілля (читання казок, слухання музики, постановка лялькового спектаклю) можуть стати однією з дієвих форм зміцнення сім'ї.

У результаті спілкування з музикою дитині передається її настрої і почуття: радість, тривога, жаль і смуток, рішучість і ніжність. У цьому сила психологічного впливу музики, завдяки їй розвивається сприйнятливість і чутливість, формується гуманне ставлення до світу.

Музичні здібності можуть виявлятися рано, а їх відсутність (що може здатися вам на перший погляд) не можна вважати дійсним. Тільки ваша захопленість і турбота про прилучення дитини до музики, створення навколо неї музично-естетичного середовища і необхідних при цьому знань допоможуть закласти в дитині «ядро» музичності.

Нарешті настала пора поговорити про Вас, шановні батьки, як про початківців «вчителів» музики. Для цього наберіться терпіння і постарайтеся проводити музичні заняття щодня. Нагадаю про те, що ваше завдання - вчити уважно слухати музику, розвивати співочі навички та вміння ритмічно рухатися під музику. Само собою усім цим комплексом повинні володіти і ви.

Батькам, які мають музичну освіту, буде трохи легше, тому що їм знадобляться виконавські навички, гра на музичному інструменті. Мамам і татам що не мають спеціальної музичної підготовки, зовсім не обов'язково володіти яскравими вокальними або танцювальними даними. Досить вміти співати чисто, правильно інтонувати музичні мелодії, виразно виконувати танцювальні рухи.

Отже, мами і тата, ви отримали деякі рекомендації і основні орієнтири, про процесс музичного виховання дітей. Поряд з цим ви вдосконалюєте власні музичні здібності і наповнюєте навички абсолютно особливим сенсом існування всіх членів вашої родини. Навчайте дітей слухати музику, викликаючи в неї бажання співати, танцювати, грати.

Якщо музика увійде у ваш дім , життя в ньому стане світліше і радісніше.

Співайте діткам перед сном.

«Котику сіренький...» Скільки теплих і ласкавих слів знаходить матуся, заспокоюючи свою дитинку. Скільки любові і ніжності у колискових піснях! Малюк, ще не вміючи розмовляти, не розуміючи жодного слова, почувши колискову одразу заспокоюється, затихає, засипає! Саме колискові пісні вважаються першими в житті вашого малюка, вони сприймаються з магічною силою, тому що співає їх найрідніша в світі людина – матуся!

Ритм колискових зазвичай відповідає серцебиттю, ритму дихання матері і малюка, відіграє важливу роль у духовному розвитку дитини. Саме завдяки колисковим, дитина отримує перші уявлення про навколишній світ: тварин, пташок, оточуючі предмети.

Котику сіренький, 
Котику біленький,
Котку волохатий,
Не ходи по хаті,
Не ходи по хаті,
Не буди дитяти.
Дитя буде спати,
Котик — воркотати.
Ой на кота воркота,
На дитину дрімота.
 

Коли дитина підростає, їй співають колискові казкового змісту, в текстах яких вирішуються психологічні питання. В багатьох колискових піснях перед дитиною розвертається перспектива про його майбутню самостійність. Таким чином, колискові дають дитині уявлення про навколишній світ, знайомить з головними принципами побудови світу.

Але найголовніше в колискових – це материнська ніжність, любов, що надає впевненості кожній дитині. Пісні показують, що життя прекрасне, але в теперішній нелегкий час, почуття захищеності для дитини дуже важливе, адже наш світ складний і непередбачуваний!

Дуже важливе і саме спілкування матері і дитини! Чудово, якщо у вашій сім’ї зберігаються традиції, як спів колискових, читання казок перед сном, задушевні розмови про головне! А сон, як відомо, дається людині не тільки для відпочинку, а й для глибинної обробки тої інформації, яку отримала ваша дитина на протязі дня. Довірливі відносини, які виникають в моменти такого спілкування, відіграють важливу роль для дитини не тільки ясельного віку, а й надалі, коли дитина дорослішає! І навіть тоді, коли ваша дитина подорослішає, вона буде знати, що у нього є та людина, яка його завжди вислухає, зрозуміє, підтримає, з якою так приємно спілкуватися просто покласти голівку на плече. Співайте діткам! Не соромтесь! Адже саме ви – найкращий співак і приклад для своєї дитини!